MinderВіддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом

   Місце роботи: загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Кримне
   Посада: вчитель початкових класів
   Освіта: вища, Луцький педагогічний інститут ім. Лесі Українки
   Педагогічний стаж: 24 роки
   Кваліфікаційна категорія: вища

       Коли дивлюсь на небо, заповнене вічно подорожуючими хмаринами, мені спадає на думку, що я колись попала під особливий дощ - дощ, в якому кожна краплинка була наповнена любов’ю до навколишнього світу. І, мабуть, тоді я дуже промокла, бо, проживши вже немалий відтинок, бачу, що в мене тієї любові до дечого буває забагато.
      Перша хмаринка, я думаю, була наповнена любов’ю до дітей. Яку б професію не розглядала в юності - всі пов’язувались з дітьми. Зупинилась на вчителеві початкових класів. І по сьогоднішній день не жалію. Подобається робота. У дитячому світі перебуваю з ранку до вечора. Запалюю працею своїх вихованців,а вони мене. Тому не дивно, що вечорами не просиджую біля телевізора, а щось пишу, малюю, майструю, складаю, шукаю, щоб якусь нову іскорку принести дітям на завтрашній урок. І я бачу, що моя любов з роками множиться. У дитячих очах читаю вдячність, повагу, підтримку й чисту, безкорисливу любов.
        Друга хмарина промочила мене любов’ю до рослин. Де я - там квіти.
      Третя хмарина скропила рукодільною любов’ю. А саме предметом моєї роботи стала вишивка.
     Інколи дивуюся: навіщо мені це все. Адже практично вільного часу немає. В мені жайворонок і сова міцно переплелися між собою, бо найпізніше гасне світло у вікні і найраніше загоряється. Але з роками зрозуміла: чим більше віддаєш любові людям, навколишньому світові - тим більше її отримуєш і до себе. І коли сплітається все одними нитками в клубочок: улюблена професія, робота, справа, підтримка чоловіка і дітей, веселий щебіт маленьких внучат - то, мабуть, що ще треба для щастя?...

SaharchukПід небом синім та високим, стежина в’ється чарівна,
Через простори,через роки веде до істини вона.
Туди, де сонце світить ясно, до мрій, надій і сподівань.
Велика праця і прекрасна – вести дітей в Країну знань 

   Місце роботи: загальноосвітня школа І-ІІ ст. с. Рокита
   Посада: вчитель початкових класів
   Освіта: вища, Луцький педагогічний інститут ім. Лесі Українки
   Педагогічний стаж: 23 роки
   Кваліфікаційна категорія: вища

      «Маючи поганих кравців,
не матимеш гарного одягу,
якщо погані пекарі – то матимеш такий-сякий хліб,
а якщо матимеш поганих вчителів, то в нас не буде майбутнього»

      Вчитель… Як багато в цьому слові ноток гордості, поваги й розуміння. Немає на світі прекраснішого і милішого, ніж професія вчитель. З самого першого вступу на поріг школи я намагаюсь замінити найдорожчу людину - маму. Хочу стати для дитини наставником, прикладом для наслідування. Недарма всі дітки люблять грати у вчителів в ранньому віці. Ось і мене не обійшла стороною гра в школу. Я любила навчати своїх лялечок, ставити їм оцінки за поведінку, за домашнє завдання.
      Звичайно, не передати словами, коли я вперше вела в кабінет свій перший в житті клас. Не передати того, що відчувала в той час, які емоції заповнювали мою душу. Поступово я влилася в шкільне життя, знайшла підхід до дітей і колег.
     Коли готуєшся до уроків, заздалегідь вже чекаєш повні захоплення очі, емоції. Тому намагаюся, щоб мої уроки не були нудними.
      Для мене моя робота - це сенс життя. Учителем може бути не кожен. Учитель - це дар природи, талант. Тому крім знань, отриманих в стінах вищих навчальних закладів, потрібно ще прагнення любити дітей і бути улюбленими. Вчитель повинен бути прикладом для наслідування. Без нього не можна стати ні хорошим лікарем, ні льотчиком, ні військовим. Учитель - це людина незамінна, він все для своїх учнів, йому належить найголовніша роль у формуванні майбутнього країни..

 

фото павельчукДати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, пробудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності…»
В. О. Сухомлинський

   Місце роботи: навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. - гімназія" смт Стара Вижівка
   Посада: вчитель початкових класів
   Освіта: вища, Волинський Державний університет
   Педагогічний стаж: 23 роки
   Кваліфікаційна категорія: перша

      Моє покликання - Учитель. Школа - моя стихія. В ній я відчуваю себе, як риба у воді, - легко і вільно. І весело! Скажеш що-небудь дитині - і відразу ж бачиш живу, безпосередню реакцію. Мені приносить радість чужа радість, чужий успіх! Радість людського спілкування, радість зустрічі.
      Вчителю не можна перетворюватися в актора, який, вивчивши текст до автоматизму, кілька років грає одну і ту ж роль. Вчитися і змінюватися, бути кожен день непередбачуваним і невпізнанним - ось Завдання! Важко, звичайно, але ж ніхто і не говорить, що бути вчителем просто.
      Саме мої учні змушують мене бути таким учителем, яким я є на сьогоднішній день. І я вдячна їм за це. Адже вони «загартували» мене і багато чому навчили. Навчили приймати їх такими, якими вони є, бути терплячою до їх дитячих помилок, але більш вимогливою до самої себе. Виховуючи їх, я змінююся сама.
      Діти - це те, до чого не можливо підготуватися. Тут немає свідомо відомих відповідей, і кожен день з ними - це випробування, перш за все для самого себе, для своєї душі. А вдячні, захоплені погляди учнів - справжня нагорода за працю.
      Школа - це дзеркало мого життя, моєї життєвої позиції.

KondaurovaЛюбити дітей незалежно від рівня засвоєння ними знань

   Місце роботи: загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Глухи
   Посада: вчитель початкових класів
   Освіта: вища, Волинський Державний університет
   Педагогічний стаж: 13 років
   Кваліфікаційна категорія: друга

      В народі кажуть, що письменник живе у своїх книжках, скульптор – у створених ним скульптурах, а вчитель – у думках і справах своїх учнів. Я впевнена: учителями не стають, ними народжуються. Хоча, звичайно, учитель – це не тільки Божий дар, а й відповідальна та наполеглива праця. Я з дитинства мріяла про професію вчителя, бо серцем відчула, що моє покликання – учити, виховувати, плекати в душі добро й людяність. Вважаю, що мій учительський талант проявляється у вмінні «запалити» дітей до роботи, у поєднанні професійної майстерності з щирістю, ерудицією, повагою до людей. Користуючись сучасними технологіями, надаю можливість кожній дитині розвинути власний інтелект, активізувати процес пізнання, виявляти творчий потенціал. Використовуючи в роботі інноваційні форми роботи та технології, прагну не робити поділу між дітьми на сильних і слабких, а вчу їх цінувати свої результати. Увесь час пам’ятаю, що повинна бути для учнів зразком у всьому. Тому володію комп’ютером, переймаю досвід у колег, відвідую семінари, конференції. Адже кожна людина вчиться протягом усього життя. Впевнена, що насамперед треба зрозуміти дитину як особистість, розгледіти її індивідуальні особливості. Прагну, щоб уроки та позакласні заходи були захоплюючі, оригінальні, бо моє завдання не тільки навчити, а й відшукати, розкрити та розвивати приховані таланти дітей.

DenisykЩоб уникати помилок, треба набиратися досвіду.
Щоб набиратися досвіду, треба робити помилки
Закон Пітера

   Місце роботи: загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Буцин
   Посада: вчитель початкових класів
   Освіта: вища, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки
   Педагогічний стаж: 8 років
   Кваліфікаційна категорія: друга

     Усе в житті починається з любові. У ній народжується краса, гармонія, лад, єдність. Любов — радість, любов — джерело натхнення. Тому основним моїм принципом є ЛЮБИТИ: люблю життя, люблю людей, люблю свою професію. Відкриваю своє серце і душу для близьких і рідних, для друзів, намагаюсь творити добро на землі.
      Найбільша для мене цінність міцна родина, щастя та успіхи моєї дорогої донечки, мої вихованці, мій колектив, в якому я працюю 7 років.
      За час роботи було багато як радісних моментів, коли я гордилася, що я Учитель, так і розчарувань у професії. Однак, розумію: якщо хоч одна дитина з вдячністю згадає мої уроки, моя праця не буде марною.
     Беру завжди у свій педагогічний рюкзачок любов до дітей, радість життя, свою творчість, та щодня вирушаю до школи. Адже, справжнє виховання це виховання без покарань. І тому користуюсь рецептом виховання: «Беру чашу терпіння, вливаю туди повне серце любові, кидаю дві пригорщі щедрості, плескаю гумору, посипаю добротою, додаю якомога більше віри, все це добре перемішую, намазую на шматок відміреного мною життя і пропоную всім, кого зустрічаю на своєму шляху».
      Для усіх моїх вихованців я намагаюся бути не тільки вчителькою, а й подругою, другою мамою, знайти «ключик» до серця кожного.
      Професія вчителя забирає багато сил та життєвої енергії. Інколи дивуюся звідки ми, вчителі, беремо сили, щоб бути одночасно і вихователем, і педагогом, артистом, скульптором, батьком та матір’ю для своїх учнів? Яким же невичерпним має бути наше натхнення!
      Часто почуваюся щасливою, особливо, коли в дитини загоряються цікавістю оченята, коли бачу, що в дитячій голівці народжується ідея, коли дитя з радістю поспішає вранці до школи, я щаслива.
     Учительська праця цілодобова, бо завжди у постійному пошуку, у творчих роздумах про новий урок чи позакласний захід. Але завжди знайдеться хвилинка, яку подарую улюбленим заняттям, інтересам.
      Школа це моя друга домівка. Я хочу, щоб наша школа стала острівцем людяності і гуманізму, творчості й постійного пошуку, щоб її випускники на все життя засвоїли золоте правило: розум у голові, щирість у серці, здоров'я в тілі.

   

Учитель року  

   

  Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

   

Корисні посилання  

   

Вхід на сайт  

   
© stv_osvita@ukr.net